Narration as a constituent part of the mediation in English fiction conflict discourse

Анотація

У статті розглянуто взаємозв’язок наративних конструкцій у процесі медіації та відтворення медіативних кореляцій в англомовній художній літературі, проаналізовано їхні спільності та виокремлено мовні ідентичності кожного із інструментів. Художня література виступає інструментом масового впливу на суспільство, поширюючи не лише ідею чи піднімаючи проблеми, але й відображає превалюючий спосіб роботи із цими ж проблемами, включаючи і шляхи вирішення конфлікту. Майстром відтворення цих ідей та настроїв стає або оповідач, або персонаж твору. Оповідач є незамінним учасником художнього твору, на якого покладається завдання «вести» читача крізь «історію письменника» при цьому, враховувати можливі гострі моменти, породжені внутрішніми або зовнішніми факторами. Так, суб’єктами конфлікту в англомовній художній література постає не лише конфлікт між людьми, але й між людиною та природою, людиною та суспільством, людиною та її цінностями. У цей час роль оповідача перетворююча на роль медіатора, завданням якого постає знайти оптимальний шлях примирення сторін у конфліктному діалозі. Ідея наративної медіації полягає у тому, аби заохотити сторони «розповісти свою історію», тим самим виразити власне бачення і звернути увагу на принципові моменти сприйняття ситуації. Роль медіатора за таких обставин полягає утому, аби відтворити ситуацію у позитивно спрямованому ключі, тим самим зменшити конфліктність та показати можливість пошуку оптимальних рішень задля примирення.