Phonologische merkmale des glottisschlageinsatzes beim vorlesen im bundesdeutschen fernsehdiskurs
some characteristics of the glottal stop in read-aloud in German television discourse
Анотація
Статтю присвячено проблемі вивчення варіативності глотального приступу та його редукованих варіантів – глоталізації та безшовного переходу у федеративно-німецькому варіанті вимовного стандарту на матеріалі підготовленого читання дикторів та модераторів суспільно-правового телебачення Німеччини (канали ARD, ZDF, DW-tv). Гортанна змичка є унікальною особливістю федеративної-німецької системи вокалізму, що відрізняє його від австрійських та швейцарських варіантів стандартної німецької вимови. Зі зменшенням артикуляторного напруження, кількість реалізації глотальної змички може зменшитися. У нашому дослідженні, були вивчені акустичним аналізом наступні типи глотального приступу: (1) глотальний приступ (нім. Glottisschlageinsatz) (2) «скрипуча» фонація (нім. Glottalisation) та (3) відсутність приступу (нім. nahtloser Übergang). Основною особливістю німецької звучної мови є ослаблена ступінь напруженості артикулюючих органів, в результаті якої звуки піддаються сильній модифікації не тільки в службових словах, але й в знаменних. В системі німецького вокалізму відзначається тенденція до делабіалізації огублених голосних і часткової лабіалізації нелабіалізованих в результаті дистантной асиміляції, монофтонгізація дифтонгів та дифтонгізація монофтонгів, нереалізація нового приступу, якісна редукція ненаголошених голосних. Тіло дослідження склали відеозаписи програм сучасного федеративно-німецького теледискурсу: (1) випуски новин (“Journal Nachrichten”, “Hallo Deutschland”, “Tagesschau”), (2) інформаційні та освітні програми (“Brisant”, “Plusminus”, “Im Focus”, “Euromaxx”, “Europa aktuell”, “Fit und gesund”) (3) ток-шоу, інтерв'ю (“Quadriga”, “Volle Kanne”, “Anne Will”) та розважальні шоу (“Wetten dass ...?”, “Sportschau live”).
Посилання
Грайс, Г. П. (1985) Логика и речевое общение. Новое в зарубежной лингвистике Вып. 16. Москва: Прогресс. С. 217–237.
Кубрякова, Е. С. (2004) Об установках когнитивной науки и актуальных проблемах когнитивной лингвистики Известия АН. Серия литературы и языка Т. 63. – № 3. Москва: С. 3–12.
Поттер, Дж., Уезерел М. Дискурс и субъект [Electronic resourse]. – Mode of access: http://www.psylib.ukrweb.net/books/_pottu01.htm
Почепцов, О. Г. (1989) Речевой акт и организация дискурса. Человек и речевая деятельность: вестник Харьковского Университета № 339. Харьков: ХГУ. С. 47–51.
Сусов, И. П. (2009) Лингвистическая прагматика. Винница: Нова Кныга
Седов, К. Ф. (2009) Нейропсихолингвистика. Изд. 2-е, перераб. и доп. Москва: Лабиринт.
Фрумкина, А. Л. (2012) Вариативность приступов главных в немецком произносительном стандарте. Наукові записки [Національного університету Острозька академія]. Сер.: Філологічна № 26, С. 341–344
Фрумкина, А. Л. (2015) Фоностилистическая вариативность приступов гласных в федеративно-немецком теледискурсе (инструментально-фонетическое исследование), дисс.к.филол.н., Одесса, 2015.
Якобсон, Р., Фант, Г., Халле, М. (1962) Введение в анализ речи. Новое в лингвистике Вып. 2. Москва: Изд-во иностранной литературы, С. 173–231.
Austin, J.L. (1990) Philosophical Papers. Clarendon Press.
Burger, Н. (2005) Mediensprache. Eine Einführung in Sprache und Kommunikationsformen der Massenmedien. Walter de Gruyter, Berlin, New York.
Dilley, L. C., Shattuck-Hufnagel, St. (1995) Variability in glottalization of word onset vowels in American English. In: Proceedings of the XIIIth International Congress of Phonetic Sciences 1995, Stockholm, Vol. 4. С. 407–429.
Helbig, G. (2007) Gibt es eine performative Wende in der Linguistik? Anspruch, Möglichkeiten und Grenzen. Deutsch als Fremdsprache Heft 1. Leipzig: Herder-Institut. S. 6–10.
Hennig, M. (2003) Die hat doch Performanzschwierigkeiten. Performanzhypothese und Kompetenz(en)gegenthese. Deutsch als Fremdsprache. Heft 2. Leipzig: Herder–Institut. S. 80–86.
Krech, E.- M. (2007) Die Differenzierung von Standarddeutsch und ihre Relevanz für die Kodifizierung. Лингвистическая полифония (сборник в честь юбилея профессора Р. К. Потаповой). Москва: Языки славянских культур. С.404–423.
Machelett, K., Tillmann, H. G. Das Lesen von Sonagrammen. Mode of access: http://www.phonetik.uni–muenchen.de/SGL/SLGHome.html;
Martens, C., Martens, P. (1964) Übungstexte zur deutschen Aussprache. München: Hueber.
Petljutschenko, Natalja (1999) Acoustic characteristics of plosives in consonant-consonant sequences at word boundaries. Proceedings of Eurospeech’99. Ungarn, Budapest Volume 1, P. 435–438.
Potapova, R., Potapov, V . (2017) Cognitive Entropy in the Perceptual-Auditory Evaluation of Emotional Modal States of Foreign Language Communication Partner Speech and Computer – 19th International Conference, SPECOM 2017, Hatfield, UK, September 12‑16, 2017, Proceedings, Lecture Notes in Computer Science, Springer International Publishing Switzerland, 10458, С. 253–261 DOI
Rues, B. (2005) Varietäten und Variationen in der deutschen Aussprache. Deutsch als Fremdsprache. №4. S. 232–237.
Searle, J. R. (2010) Philosophy of Language Force, Meaning and Mind Edited by Savas L. Tsohatzidis, Aristotle University, Thessaloniki [Electronic resourse]. – Mode of access: https://doi.org/10.1017/CBO9780511619489
Hrais, H. P. (1985) Lohyka y rechevoe obshchenye. Novoe v zarubezhnoi lynhvystyke Vyp. 16. Moskva: Prohress. pp. 217–237.
Kubriakova, E. S. (2004) Ob ustanovkakh kohnytyvnoi nauky y aktualnykh problemakh kohnytyvnoi lynhvystyky Yzvestyia AN. Seryia lyteratury y yazyka T.63. – № 3. Moskva: pp. 3–12.
Potter, Dzh., Uezerel M. Dyskurs y subjekt [Electronic resourse]. – Mode of access: http://www.psylib.ukrweb.net/books/_pottu01.htm
Pocheptsov, O. H. (1989) Rechevoi akt y orhanyzatsyia dyskursa. Chelovek y rechevaia deiatelnost: vestnyk Kharkovskoho Unyversyteta № 339. Kharkov: KhHU. pp. 47–51.
Susov, Y. P. (2009) Lynhvystycheskaia prahmatyka. Vynnytsa: Nova Knyha
Sedov, K. F. (2009) Neiropsykholynhvystyka. Yzd. 2-e, pererab. y dop. Moskva: Labyrynt.
Frumkina, A. L. (2012) Varyatyvnost prystupov hlavnykh v nemetskom proyznosytelnom standarte. Naukovi zapysky [Natsionalnoho universytetu Ostrozka akademiia]. Ser.: Filolohichna № 26, S. 341–344
Frumkina, A. L. (2015) Fonostilisticheskaya variativnost' pristupov glasnyh v federativno-nemeckom telediskurse (instrumental'nofoneticheskoe issledovanie), PhD Dissertation, Odessa, 2015.
Jakobson, R., Fant H., Halle M. (1962) Vvedenye v analyz rechy. Novoe v lynhvystyke Vzp. 2. Moskva: Yzd-vo ynostrannoi lyteratury, rr. 173–231.
Austin, J.L. (1990) Philosophical Papers. Clarendon Press.
Burger, H. (2005) Mediensprache. Eine Einführung in Sprache und Kommunikationsformen der Massenmedien. Walter de Gruyter, Berlin, New York.
Dilley, L. C., Shattuck-Hufnagel, St. (1995) Variability in glottalization of word onset vowels in American English. In: Proceedings of the XIIIth International Congress of Phonetic Sciences 1995, Stockholm, Vol. 4. pr. 407–429.
Helbig, G. (2007) Gibt es eine performative Wende in der Linguistik? Anspruch, Möglichkeiten und Grenzen. Deutsch als Fremdsprache Heft 1. Leipzig: Herder-Institut. S. 6–10.
Hennig, M. (2003) Die hat doch Performanzschwierigkeiten. Performanzhypothese und Kompetenz(en)gegenthese. Deutsch als Fremdsprache. Heft 2. Leipzig: Herder–Institut. S. 80–86.
Krech, E.- M. (2007) Die Differenzierung von Standarddeutsch und ihre Relevanz für die Kodifizierung. Lynhvystycheskaia polyfonyia (sbornyk v chest yubyleia professora R. K. Potapovoi). Moskva: Yazyky slavianskykh kultur. rr.404–423.
Machelett, K., Tillmann, H. G. Das Lesen von Sonagrammen. Mode of access: http://www.phonetik.uni–muenchen.de/SGL/SLGHome.html;
Martens, C., Martens, P. (1964) Übungstexte zur deutschen Aussprache. München: Hueber.
Petljutschenko, Natalja (1999) Acoustic characteristics of plosives in consonant-consonant sequences at word boundaries. Proceedings of Eurospeech’99. Ungarn, Budapest Volume 1, P. 435-438.
Potapova R., Potapov,V . (2017) Cognitive Entropy in the Perceptual-Auditory Evaluation of Emotional Modal States of Foreign Language Communication Partner Speech and Computer – 19th International Conference, SPECOM 2017, Hatfield, UK, September 12‑16, 2017, Proceedings, Lecture Notes in Computer Science, Springer International Publishing Switzerland, 10458, рр. 253-261 DOI
Rues, B. (2005) Varietäten und Variationen in der deutschen Aussprache. Deutsch als Fremdsprache. №4. S. 232–237.
Searle, J. R. (2010) Philosophy of Language Force, Meaning and Mind Edited by Savas L. Tsohatzidis, Aristotle University, Thessaloniki [Electronic resourse]. – Mode of access: https://doi.org/10.1017/CBO9780511619489
