Ludic strategies in modern English-language mediatext

Анотація

Статтю присвячено комплексному дослідженню явища мовної гри в сучасній англійській мові, виконаному в руслі комунікативно-діяльнісного підходу до вивчення лінгвальних і мовних реалій. На методологічній основі комунікативно-функціональної лінгвістики і когнітивної лінгвістики в роботі обгрунтована когнітивно-комунікативна природа мовної гри. З урахуванням факторів когнітивно-дискурсивного порядку в роботі виділені лексико-семантичні засоби конституювання і реалізації ігро-мовних установок мовної особистості. З’ясовано, що основні операційні прийоми створення ігрем ґрунтуються на зовнішній та внутрішній структурі слова. Одиницями зовнішньої структури є фонеми, вільні та зв’язані морфеми, словотвірні конструкти; внутрішня структура слова – це його значення, види значень та їх відтінки, їх мотивованість, а також різного роду трансформації значень. У роботі розрізняються два типи ігрем залежно від їх базування на зовнішній чи внутрішній структурі слова. До першого класу належать фоносемантичні, словотвірні та лексико-граматичні, до другого – лексико-семантичні, фразеосемантичні та фразеологічні ігреми. У такий спосіб мовна гра постає як процес і результат свідомої лінгвокреативної діяльності індивіда, спрямованої на нестереотипне варіювання форми та змісту мовних одиниць на ігровому регістрі комунікації з метою впливу на емоційну та або інтелектуальну сферу адресата. Мовна гра є проявом мовотворчого мислення, що реалізує закладені в лінгвальному знаку можливості. Основний принцип мовної гри полягає у здатності встановлювати асоціативні зв’язки, які є показником креативності мовленнєвої особистості. У роботі доводиться, що мовна гра має двояку природу, поєднуючи в собі риси як мовного, так і мовленнєвого явищ.