American political linguoculture in the mirror of national values (on the material of inaugural speech of Donald Trump)
Анотація
У рамках статті характеризується політичний інституційний дискурс як інструмент впливу на маси і маніпулювання їх свідомістю, настроями, поведінкою в інтересах невеликої групи людей, які іменують себе політичною елітою суспільства. Політичний дискурс розглядається у вузькому значенні - як дискурс конкретного політика (у даному випадку Д. Трампа), що представляє республіканську партію США. На матеріалі інавгураційній промові Трампа, яку він виголосив 20 січня 2017 року, розглянуто комунікативні тактики: аргументації; ідентифікації; інтимізація; позитивної самопрезентації; звинувачення; сакральної символізації; об’єднання суспільних зусиль та спонукання до кооперації з владою; позитивного прогнозування, котрі реалізуються за допомогою вербалізацій тих чи тих комунікативних ходів. Такі традиційні стилістичні фігури, як анафора, епіфора, антитеза, триколон та ін. широко задіяні в ролі кінцевих вербалізацій маніпулятивних інтенцій адресанта. Причому анафора концентрує увагу слухачів на вихідній авторській установці, а епіфора - фокусує увагу реципієнта на наслідках дій, на їх бажаному результаті. Імпліцитною основою дискурсивного розгортання комунікативних тактик слугують етико-духовні цінності американського народу (“Future Orientation/Optimism”, “Equality/Equalitarism”, “Action and Work Orientation”, “Directness, Openness, Honesty”; “Сhange”), які політик використовує у своїх комунікативних цілях з метою досягнення потужного впливу на цільову аудиторію. Як видається, структура маніпулятивного впливу, досліджувана на вербально-семантичному і глибинно-когнітивному рівнях лінгвістичного аналізу на матеріалі політичного тексту жанру інавгураційної промови буде мати приблизно один і той самий характер, що необхідно довести на основі безпосереднього дослідження інших політичних промов політиків, котрі належать різним політичним культурам. Це можна вважати перспективою цієї розвідки.
Посилання
Архипова Є.О. Використання маніпулятивної стратегії комунікації в інформаційному суспільстві [Електронний ресурс]. Режим доступу: novyn.kpi.ua/2007-2-2/16_Arhipova.pdf
Барт Р. Миф сегодня : Избранные работы / Ролан Барт [Пер. с фр.]. – М.: Прогресс, 1994. – С. 72–130.
Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества /Михаил Михайлович Бахтин. – М. : «Искусство», 1986. – 445 с.
Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики / Ф.С. Бацевич. – К., 2004. – 342 с.
Ґрайс Г. Логика и речевое общение / Г. Ґрайс // Новое в зарубежной лингвистике: Лингвистическая прагматика. – Вып. XVI. – М.: Прогресс, 1985. – С. 217–237.
Даниленко О.С. Понятие и особенности политического дискурса [Електронний ресурс] / О.С. Даниленко // Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Філологічні науки. – Кн. № 2, 2014. – С.62-66. Режим доступу: irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe
Дейк Т. ван. Язык. Познание. Коммуникация / Т. ван Дейк [Пер. с англ. / Сост. В.В. Петрова; Под ред. В.И. Герасимова; Вступ. ст. Ю. Н. Караулова и В. В. Петрова]. – М.: Прогресс, 1989. – 312 с.
Дмитрук О.В. Маніпулятивні стратегії в сучасній англомовній комунікації (на матеріалі текстів друкованих та Інтернет-видант 2000-2005 років): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 / О. В. Дмитрук; КНУ ім. Т. Шевченка. – К., 2006. – 19 с.
Доценко Е. Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. – М.: ЧеРо, МГУ, 1997. – 344 с.
Иссерс О.С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. Изд. 5-е. – М.: URSS, 2008. – 288 с.
Кондратенко Н.В. Комунікативні стратегії в українському політичному дискурсі: інтерактивна взаємодія учасників політичних ток-шоу / Н. В. Кондратенко // Діалог: Медіа-студії. – Вип. 8. – Одеса: Астропринт, 2009. – С. 48–58.
Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием. — М.: Изд-во: Эксмо, 2005. – 832 с.
Костюнина М.В. Лингвориторические особенности предвыборных речей Б. Обамы (2008 г.) // Политическая коммуникация: перспективы развития научного направления. – Екатеринбург, 2014. – С. 131–136.
Левшенко Ю.И. Политический дискурс: Аналитический обзор теоретико-методологических подходов [Электронный ресурс] / Ю.И. Левшенко // Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. – Тамбов: Грамота 2012. – № 7. – С. 100–108. Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/politicheskiy-diskurs.
Маслова В.А. Политический дискурс: Языковые игры или игры в слова? / В. А. Маслова // Политическая лингвистика. – Вып. 1(24). – Екатеринбург, 2008. – С. 43–48.
Михалева О.Л. Политический дискурс как сфера реализации манипулятивного воздействия: автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01 / О. Л. Михалева. – Кемерово, 2004. – 24 с.
Неориторика: генезис, проблемы, перспективы // Сборник научно-аналитических обзоров. – Москва: МГУ, 1987. – С. 46–79.
Перельгут Н.М., Сухоцкая Е.Б. О структуре понятия «политический дискурс» [Электронный ресурс] // Вестник Нижневартовского государственного университета. – Вып. № 2, 2013. Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/o-struktureponyatiya-politicheskiy-diskursi.
Пирогова Ю.К. Имплицитная информация как средство коммуникативного воздействия и манипулирования // Проблемы прикладной лингвистики. – М., 2001. – С. 209–227.
Почепцов Г. Г. Теорія комунікації / Г. Г. Почепцов. – 2-е вид. – К.: Вид. центр “Київський університет”, 1999. – 308 с.
Cнитко О.С. Василенко Н.В. Русский язык как деятельность:современные направления научного описания. Текст лекций. – К.: Издательско-полиграфичекий центр «Киевский университет», 2013. – 159 с.
Цуциева М. Г. Языковая личность как субъект политического дискурса / М. Г. Цуциева // Вестник Балтийского федерального университета им. И. Канта. – 2012. – № 2. – С. 104–107.
Шейгал Е.И. Семиотика политического дискурса / Е.И. Шейгал. – М.: ИТДГК «Гнозис», 2004. – 326 с.
Van Dijk T.A. What is Political Discourse Analysis / T.A. van Dijk. – Amsterdam, 1998. [Електронне видання].– Режим доступу: http://www.discourse-in-society.org
Van Dijk T.A. Principles of Critical Discourse Analysis // Discourse and Society / T.A. van Dijk. – Vol. 4 (2). – London, 1993.
Van Dijk T.A. Discourse and Manipulation // Discourse & Society / T.A. van Dijk. – Vol. 17. – 2006. – P. 359–383.
Fairclough N. Analysing Discourse: Textual Analysis for Social Research / N. Fairclough. – London: Routledge, 2003. – 270 p.
Kohls L.R. The Values Americans Live By, 1984. Access mode: http://www1.cmc.edu/pages/faculty/alee/extra/American_values.html.
Leech G. N. Principles of Pragmatics. ̶ London: Longman, 1983. – 250 p.
Maslow A. H. Motivation and Personality. – New York: Harpaer & Row, Publishers, Inc., 1954. – 369 p.
Torfing J. Discourse Theory: Achiеvеments, Arguments, and Challenges // Discourse Theory in European Politics. Identity, Policy and Governance / J. Torfing. – London: Palgrave Vacmillan, 2005. – 359 p.
Wodak R. Language, power and ideology / R. Wodak. – London: Academic Press, 1989. – 289 p.
Arkhipova E.O. (2007). Vykorystannia manipuliatyvnoji strategii komunikacii v informacijnomu suspil’stvi [Electronic resource, Використання маніпулятивної стратегії комунікації в інформаційному суспільстві]. Access mode: novyn.kpi.ua/2007-2-2/16_Arhipova.pdf.
Bart R. (1994). Mif segodnia: Izbrannyje raboty [Миф сегодня: Избранные работы]. Мoscow: Progress.
Bakhtin М.M.(1986). Estetica slovesnogo tvorchestva [Эстетика словесного творчества]. Мoscow: Iskusstvo.
Bacevich F.S. (2004), Osnovy komunikatyvnoji lingvistyky [Основи комунікативної лінгвістики]. Kyiv: Akademija.
Grajs G. (1985). Logika i rechevoje obshenije [Логика и речевое общение]. In: Novoje v zarubezhnoj lingvistike. Lingvisticheskaja pragmatica, Vyp. XVI, Moscow: Progress, s. 217–237.
Danilenko О.С. (2014). Poniatije i osobennosti politicheskogo diskursa [Electronic resource, Понятие и особенности политического дискурса]. In: Naukovi zapysky NDU im. M. Gogolia. Filologichni nauky, kn. № 2, s. 62-66. Access mode: irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe.
Dejk Т. van (1989), Jazyk. Poznanije. Kommunikacija, V.I. Gerasimova (ed.) [Язык. Познание. Коммуникация]. Мoscow: Progress.
Dmitruk О.V. (2006). Manipuliativni strategii v suchasnij anglomovnij komunikacii [Маніпулятивні стратегії в сучасній англомовній комунікації (на матеріалі текстів друкованих та Інтернет-видань 2000-2005 років)]: Аvtoreferat dys. na zdobuttia nauk.stup. kand.filol.nauk: spec. 10.02.04, Кyiv.
Docenko Е. L. (1997). Psikhologija manipuliacii: fenomeny, mekhanizmy i zashita [Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита]. Мoscow: CheRo.
Issers О.С. (2008). Kommunikativnyje strategii i taktiki russkoj rechi [Коммуникативные стратегии и тактики русской речи]. Мoscow: URSS.
Kondratenko N.V. (2009). Komunikatyvni strategii v ukrajins’komu politychnomu dyskursi [Комунікативні стратегії в українському політичному дискурсі: інтерактивна взаємодія учасників політичних ток-шоу]. In: Dialog: Меdia-studii, Vyp. 8., Odesa: Astroprint, s. 48–58.
Kara-Murza S.G. (2005). Manipuliacija soznanijem [Манипуляция сознанием]. Мoskva: Eksmo.
Levshenko Yu. I. (2012). Politicheskij diskurs: analiticheskij obzor teoretiko-metodologicheskikh podkhodov [Electronic resource, Политический дискурс: Аналитический обзор теоретико-методологических подходов]. In: Istoricheskije, filosofskije, politicheskije i yuridicheskije nauki, kulturologiya i iskusstvovedenije. Voprosy teorii i praktiki. Tambov, Gramota, № 7, s. 100–108. Access mode: http://cyberleninka.ru/article/n/politicheskiy-diskurs.
Maslova V.A. (2008). Politicheskij diskurs: yazykovye igry ili igry v slova [Политический дискурс: Языковые игры или игры в слова?]. In: Politicheskaya lingvistika, Vyp. 1 (24), Ekaterinburg, s. 43-48.
Mikhaleva O.L. (2004). Politicheskij diskurs kak sfera realizacii manipulyativnogo vozdejstviya [Политический дискурс как сфера реализации манипулятивного воздействия]: Avtoref. diss. na soiskanie uch. stepeni kand. filol. nauk: spec. 10.02.01, Kemerovo, 24 s.
Neoritorika: genezis, problemy, perspektivy 1987 [Неориторика: генезис, проблемы, перспективы]. In: Sbornik nauchnoanaliticheskikh obzorov, Moscow: MGU, s. 46–79.
Perelgut N.M., Sukhockaya E.B. (2013). O strukture ponyatiya «politicheskij diskurs» [О структуре понятия «политический дискурс»]. In: Vestnik nizhnevartovskogo gosudarstvennogo universiteta, Vyp. № 2, Access mode: http://cyberleninka.ru/article/n/ostrukture-ponyatiya-politicheskiy-diskursi.
Pirogova Yu.K. (2001). Implicitnaya informaciya kak sredstvo kommunikativnogo vozdejstviya i manipulirovaniya [Имплицитная информация как средство коммуникативного воздействия и манипулирования]. In: Problemy prikladnoj lingvistiki, Moscow, s. 209–227.
Pochepcov G.G.(mol.). (1999). Teorіya komunіkacіi [Теорія комунікації]. 2 vyd, Kyiv: Vyd. centr “Kyjivskij unіversytet”.
Snitko O.S., Vasilenko N.V. (2013). Russkij yazyk kak deyatelnost’: sovremennyje napravleniya nauchnogo opisaniya. Tekst lekcij [Русский язык как деятельность: современные направления научного описания. Текст лекций]. Kiev: Izdatelsko-poligrafichekij centr «Kievskij universitet».
Cucijeva M.G. (2012). Yazykovaya lichnost’ kak subjekt politicheskogo diskursa [Языковая личность как субъект политического дискурса]. Vestnik baltijskogo federal’nogo universiteta im. I. Kanta, № 2, s. 104–107.
Shejgal E.I. (2004). Semiotika politicheskogo diskursa [Семиотика политического дискурса], Moscow: «Gnozis».
Van Dijk T.A. (1998). What is Political Discourse Analysis Access mode: http://www.discourse-in-society.org
Van Dijk T.A. (2006). Discourse and Manipulation. In: Discourse & Society, Vol. 17, pp. 359–383.
Fairclough N. (2003). Analysing Discourse: Textual Analysis for Social Research. London: Routledge.
Kohls L.R. (1984). The Values Americans Live By. Access mode: http://www1.cmc.edu/pages/faculty/alee/extra/American_values.html.
Leech G. N. (1983). Principles of Pragmatics. London: Longman.
Maslow A. H. (1954). Motivation and Personality. New York: Harpaer & Row Publishers, Inc.
Torfing J. (2005). Discourse Theory: Achiеvеments, Arguments, and Challenges. In: J. Torfing (ed.), Discourse Theory in European Politics. Identity, Policy and Governance. London: Palgrave Vacmillan, pp. 23–47.
Wodak R. (1989). Language, power and ideology. London: Academic Press.
