ARBITRARINESS OF SOUND SYMBOLYSM IN ENGLISH AND JAPANESE
Анотація
У статті визначено, що форма слова успадковує довільне відношення до його змісту тільки частково для чітко окреслених відносин між формою та значенням. У процесі дослідження була розглянула роль іконічності в мові, а також існування та роль недовільних властивостей та їхнє використання. Нещодавні дослідження, написані англійською та японською мовами пропонують більш структуровану класифікацію лексики, де довільність доповнюється іконічністю (аспекти форми перетинаються з аспекти змісту слів) та систематичність (статистичні закономірності в формі передбачуваної функції). Звукосимволізми – це систематичний, недовільний зв’язок між словом та змістом. Хоча ряд біхевіористичних досліджень показує, що діти, так само, як і дорослі, дуже чутливі до сприйняття звукосимволізмів, звуконаслідувань, нейронні механізми, що лежать в основі цього явища, ще не були широко досліджені. Експериментальні дані свідчать про те, що ця форма відповідає певним значенням, які виконують різні функції при обробці мови, розробці та комунікації. Системність вивчення класів об’єктів за допомогою фонологічних сигналів та іконічністі полегшує вивчення слів і спілкування за допомогою перцептивно-моторних аналогій, а довільність – індивідуальне сприйняття за допомогою визначених форм. Існує ряд зовнішніх причини, чому конкретна форма вживається з певним значенням, однією з яких є звукосимволізми. Також є поняття систематичності використання в англійській та японській мовах, де існує більше вірогідності слів із подібними формами, ніж зі схожими значеннями. У статті використано порівняльний метод, З метою визначити та проаналізувати причини виникнення евфонії, а саме ментального сприйняття лексичних одиниць, а також для виміру частотності вживання таких одиниць, вплив звукосимволізмів та звуконаслідувань на цей процес використано порівняльний метод.
Посилання
relations as organizing principles for the psychological reality of phonaesthemes. Selected Articles from UK-CLS Meetings, 1, pp.128-145.
Akita, K. (2009). A grammar of sound-symbolic words in Japanese: Theoretical approaches to iconic and lexical properties of
mimetics. Ph. D. dissertation, Kobe University, Imai, M., Saji, N., Kantartzis, K., & Kita, S. (2013). Mimetic vowel harmony. Japanese/Korean Linguistics, 20, pp. 115-129.
Feist, J. (2013), “Sound symbolism” in English. Journal of Pragmatics, 45(1), 2013, pp. 104-118.
Firth, J. (1930), Speech. London: Ernest Benn, London: Oxford University Press, 1964
Hamano, S. (1998), The Sound-Symbolic System of Japanese. Stanford, 1998, 262 p.
Hockett, C. F. (1960). The origin of speech. Scientific American, 203, 89-96.
Imai, M., Kita, S., Nagumo, M., & Okada, H. (2008). Sound symbolism facilitates early verb learning. Cognition, 109(1), pp. 54-65.
Itô, J., & Mester, A. (1996). Japanese Phonology. In J. Goldsmith (Ed.), The Handbook of Phonological Theory (pp. 817-838).
Massachusetts: Blackwell Publishers. (1999). The Phonological Lexicon. In N. Tsujimura (Ed.), The Handbook of Japanese Linguistics (pp. 62-100). Malden, MA/Oxford: Blackwell Publishers.
Kakehi, Hisao; Tamori, Ikuhiro; Schourup, Lawrence Clifford. (1996). Dictionary of iconic expressions in Japanese, Berlin:
Mouton de Gruyter.
Kita, S. (1997). Two-dimensional semantic analysis of Japanese mimetics. Linguistics, 35, pp. 379-415
Monaghan, P., Mattock, K., & Walker, P. (2012). The role of sound symbolism in language learning. Journal of Experimental
Psychology: Learning, Memory, and Cognition, 38(5), pp. 1152-1164.
Shinohara, K., & Kawahara, S. (2010). A cross-linguistic study of sound symbolism: The images of size. In Proceedings of the
36th Annual Meeting of the Berkeley Linguistics Society, Berkeley, CA, 6-7 February 2010. Berkeley, CA: UC Berkeley.
Wescott, R. W. (1980). Sound and sense: Linguistic essays on phonosemic subjects. Lake Bluff, IL : Jupiter Press.