DREAM AND REALITY IN THE POETRY OF DAVID GASCOIGNE (LINGUISTIC ANALYSIS OF THE POEM AND THE SEVENTH DREAM IS THE DREAM OF ISIS)

Анотація

Сюрреалізм, літературний та мистецький рух початку ХХ століття, став об’єктом значної кількості наукових досліджень. Ця стаття вивчає сюрреалізм як тип художнього мислення, який підняв роль несвідомого в поезії, та зосереджується на центральному понятті сюрреалістичної естетики – автоматичному образі, який дозволив поетам вивчати ірраціональні стани. Орієнтуючись на дослідження сновидіння, сюрреалісти створили поезію, що наповнена специфічними образами, які, надходячи безпосередньо з несвідомого, несуть нові знання про світ та людей. Поет – лише провідник, тому саме читач повинен відшукати сенс цієї поезії. У статті розглядається сюрреалізм з точки зору лінгво-поетичного експерименту та аналізуються лінгвістичні характеристики автоматичних текстів у ранній поетичній збірці Девіда Гаскойна (1916-2001). Висвітлено особливості прийомів творчості британського поета, які побудовані на французьких сюрреалістичних концепціях і теоріях, а також розглянуто фонетичні, семантичні та синтаксичні аспекти його поезії. Тексти Девіда Гаскойна демонструють прихильність поета до французької версії сюрреалізму, його зацікавленість у несвідомому і сновидіннях. Потоки довільних візуальних образів, глибока емоційність, художнє використання слова, смислові прирости сенсу роблять тексти Гаскойна відкритими для інтерпретації. Поет надає перевагу створенню насамперед візуальних образів, використовуючи спеціальну лексику (ми бачимо сновидіння), але неповторна канва його лірики створюється не тільки лексичними, але й фонетичними повторами, через інтонацію, в якій лексеми набувають нове смислове навантаження.