Стратегії ввічливості в інтерв'ю з Мішель Обамою
Анотація
Метою цієї праці є вивчення стратегій позитивної та негативної ввічливості, а також дотримання цих стратегій в інтерв'ю Мішель Обамою. Це порівняння використання стратегій позитивної та негативної ввічливості за допомогою інтерв'юерів та респондентів за допомогою розмовного аналізу, співвіднесення вибору стратегії з бажаним ефектом, якого учасники інтерв'ю планували досягти. Огляд кількох концепцій, таких як соціальне обличчя, загроза соціальному обличчю та види ввічливості, які були представлені. Емпіричні дослідження показали, що стратегії позитивної ввічливості застосовуються частіше ніж стратегії негативної ввічливості як інтерв'юерами, так і опитанними. Можемо констатувати, що метою співбесідників було створення доброзичливої атмосфери, але це робилося для досягнення різних цілей. Інтерв'юери використовували позитивну ввічливість, щоб зробити інтерв'ю більш успішним та жвавим, щоб будь-яка людина відчувала себе комфортно та відкрито, створювали дружню атмосферу. Так чи інакше, вибір Мішель Обами стратегії позитивної ввічливості можливо також пояснити бажанням створити позитивний і дружній імідж, який має вплив на аудиторію, як потенційних виборців. Вважається, що вибір стратегії служить для посилення інтересу і співчуття слухачам, а також з метою об’єднання. Стаття підкреслює соціолінгвістичну силу мови, виділяючи роль, яку вона відіграє у політиці для створення доброзичливого іміджу, який би позитивно вплинув на сприйняття аудиторії, тим самим допомагаючи розкрити «приховану» інформацію, яка впливає на наш розум та думки.
Посилання
Dӧrnyei, Z. (2007) Research Methods in Applied Linguistics. Oxford: Oxford University Press.
Hutchby, I. and Wooffitt, R. (2008) Conversation Analysis. Cambridge: Polity Press.
Kitamura, N. (2000) Adapting Brown and Levinson’s ‘Politeness’ Theory to the Analysis of Casual Conversation. [online] Available at: http://www.als.asn.au/proceedings/als2000/kitamura.pdf (Accessed October 9, 2019).
Kvale, S. and Flick, U. (2007) Doing Interviews. London: SAGE Publications Ltd.
Mesthrie, R. (2000) Introducing Sociolinguistics. Edinburgh University Press: Edinburgh.
Meyerhoff, M. (2006) Introducing Sociolinguistics. Routledge: Oxon.
Moore, A. (2001) Pragmatics and Speech Acts. [online] Available at: http://www.universalteacher.org.uk/lang/pragmatics.htm (Accessed September 10, 2019).
Negative Politeness. (2011) [online] Available at: http://www.softpanorama.org/Social/Toxic_managers/Communication/negative_politeness.shtml (Accessed August 18, 2019).
Nunan, D. (1992) Research Methods in Language Learning. Cambridge: Cambridge University Press.
Seiwald, R. (1997) The Importance of Face in ‘Politeness Theory’. GRIN Verlag.
Sentfleben, A. (1997) The Use of Positive Politeness Strategies Considering a Specific Speech Act. GRIN Verlag.
Spenser-Oatey, H. (2000) Culturally Speaking Second Edition: Culture, Communication and Politeness Theory. Continuum.
Transcript of the TJMS’ Interview with Michelle Obama. (2010) [online] Available at: http://www.blackamericaweb.com/?q=articles/news/the_state_of_black_america_news/22744 (Accessed December 7, 2012).
Valor, L.G. (2000) A Pragmatic Approach to Politeness and Modality in the Book Review Articles. L’Olivereta: Universitat de València.
