До питання про конвергенцію мов балканського мовного союзу

  • Валентина Олександрівна Колесник Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Ключові слова: Балканський мовний союз, болгарська мова, балканізми, контактна та субстратна конвергенція, білінгвізм

Анотація

У статті досліджуються балканські мови як типовий приклад схожого розвитку мов, ілюструючи поняття мовного союзу, і типовий приклад конвергенції – контактної та субстратної. Основна мета вивчення мов, що входять до складу Балканського мовного союзу, – з’ясувати, як різні за походженням форми увійшли до єдиної моделі. Отже, термін «мовний союз» необхідний для позначення схожого розвитку різних мов. Центром, ядром конвергентних потоків під час створення Балканського мовного союзу були албанська, румунська та болгарська мови; грецька, сербська, хорватська й турецька залишались на периферії. Формуванню Балканського мовного союзу сприяли такі фактори: палеобалканський етнолінгвістичний субстрат, етнокультурний адстрат (турецький, романський), двомовність і багатомовність, фактор часу, території, демографічний фактор, культурно-історичний, народна творчість та звичаєва культура – найнадійніший шлях до конвергенції культур. Найбільш типовими рисами Балканського мовного союзу є такі: подібність артикуляційної бази, наявність типової голосної «ъ», аналітичний спосіб творення компаратива та суперлятива (вищого ступеня порівняння прикметників), наявність постпозитивного артикля, звуження використання інфінітива, наявність да-конструкцій, змішування родового й давального відмінків, наявність репризи – подвійного додатку, численні спільні лексичні елементи, здебільшого запозичені з грецької чи турецької мов, велика кількість мовних кальок тощо.

Біографія автора

Валентина Олександрівна Колесник, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

завідувач кафедри болгарської філології, доктор філологічних наук, професор

Посилання

Асенова П. Балканско езикознание. Основни проблеми на Балканския езиков съюз / П. Асенова. – София, 1989. – 276 с.

Георгиев В. К вопросу о балканском языковом союзе / В. Георгиев // Новое в лингвистике. – Вып. 6 : Языковые контакты. – М., 1972. – С. 398–419.

Иванчев С. Българският език – класически и екзотичен / С. Иванчев. – София : Народна просвета, 1988. – 240 с.

Лашкова Л. Основни балкански трасформации на славянските граматични модели и средства в българския език / Л. Лашкова // Общност и многообразие на славянските езици. – София : Академично славистично дружество, 1997. – С. 128–133.

Лашкова Л. За балканизацията на сърбохърватски и български / Л. Лашкова // Jужнословенски филолог. –1993. – ХL1Х. – С. 29–56.

Нерознак В. Типы языковых общностей: ареальная общность / В. Нерознак // Серия литературы и языка ИА СССР. – 1989. – Т. 48 – № 5. – С. 401–408.

Німчук В. Українська мова в її говорах та балканський мовний союз / В. Німчук // Щорічні записки з українського мовознавства. – О., 1996. – Вип. 4. – С. 1–9.

Трубецкой Н. Избранные труды по филологии / Н. Трубецкой. – М. : Прогресс, 1987. – 560 с.

Цивьян Т. Лингвистические основы балканской модели мира / Т. Цивьян. – М. : Наука, 1990. – 207 с.

Sandfeld K. Linguistique balkanique Probleemes et rezultats / K. Sandfeld. – Paris, 1930. – 344 р.

Schaller H. Die Balkansprahen: Eine Einfuuhrung in die Balkanologie / H. Schaller. – Heidelberg, 1975. – 236 s.

Опубліковано
2019-08-23