ZUM SPRACHWECHSEL IN DER ZEITGENÖSSISCHEN „MIGRATIONSLITERATUR“ SLAWISCH-RUSSISCHER PROVENIENZ

Hans-Christian Trepte

Hans-Christian Trepte Institut für Slavistik Universität Leipzig http://orcid.org/0000-0002-3118-7299

Ключові слова: міграційна література, література біженців, слов'яно-російське походження, німецька мова, гібридні тексти, багатомовність

Анотація

Головною темою статті є міграційна література, написана німецькою мовою переважно письменниками слов'яно-російського походження. Мова, а також перемикання мови в літературі є важливою проблемою в емігрантській літературі, в міграційній літературі та літературі біженців. Більшість авторів з покоління дітей / онуків мігрантів, які пишуть німецькою мовою, не ігнорують мову своїх батьків / бабусь і дідусів, навіть не в надзвичайних випадках заперечення своїх сімейних коренів. Нові мови, на яких написані ці літературні тексти, часто вважаються корисним інструментом для вираження недозволених або заборонених проблем. Використовуючи німецьку мову, такі види творів часто можуть опинитися на землі нічийній землі між мовами, культурами та літературами; часто оцінюються як міжкультурні або гібридні тексти. Бі- та багатомовність розглядаються як істотні умови для ефективної інтеграції, як свідомий вибір, що генерує рідкісні, подвійні або множинні ідентичності. Часто можна спостерігати цікаві мовні взаємодії, гру слів та дотепності. Літературні персонажі в цих текстах часто ідентифікуються або асоціюються зі своїми авторами, як особливий тип прийому чи стратегії читання під впливом посилених слідів у текстах. Криза біженців є ще одним викликом згадуваної літературної теми трансформації та спадкоємності як для письменників, так і для (літературних) вчених.

Біографія автора

Hans-Christian Trepte, Institut für Slavistik Universität Leipzig

Hans-Christian Trepte PhD, Dozent, Institut für Slavistik Universität Leipzig, Beethovenstraße 15 Leipzig, Deutschland, E-mail: treptus@t-online.de

Посилання

Primärliteratur
Grjasnowa, O.: Gott ist nicht schüchtern. Berlin: Aufbau Verlag 2017.
Foer, J. S.: Everything is Illuminated, London: 2002; Alles ist erleuchtet. Köln: 2003.
Gorelik, L.: Sie können aber gut deutsch! München: Pantheon Verlag 2012.
Kaminer, W.: Ausgerechnet Deutschland. Geschichten unserer neuen Nachbarn. München: Goldmann Verlag 2018.
Martynova, O.: In der Zugluft Europas. Heidelberg: Das Wunderhorn 2009.
Ondaatje, M.: Es liegt in der Familie. München: Hanser, 1992 und 1997.
Petrowskaja, K.: Vielleicht Esther. Geschichten. Berlin: Suhrkamp 2014.
Roth, P.: (General Editor): Writers From the Other Europe (4 Volume Set), New York: Penguin Books 1974-1989.
Shteyngart, G.: Little Failure. A Memoir. New York: Random House 2014; Ders.: Kleiner Versager. Reinbek: Rowohlt 2015, Rowohlt Taschenbuch 2017.
Shteyngart, G.: The Russian Debutant’s Handbook. New York: Riverhead Books 2002; deutsche Übersetzung: Handbuch für den russischen Debütanten. Berlin: Taschenbuch Verlag 2005.
Smechowski, E.: Wir Strebermigranten, München: Hanser 2018.

Sekundärliteratur
Anz, T: Emotional Turn? Beobachtungen zur Gefühlsforschung. In: - literaturkritik.de - 12(2006). https://literaturkritik.de/id/10267 (Datum des Zugriffs: 21.05.2019).
Berg, N.: Luftmenschen. (Zur Geschichte einer Metapher). Göttingen: Vandenhoek und Ruprecht Verlag 2008. 240 Seiten.
Blum-Barth, N.: Deutsch-russische Literatur nach dem Mauerfall. Versuch einer Bestandsaufnahme. In: - literaturkritik.de - Dezember 2014 https://literaturkritik.de/id/20072 (Datum des Zugriffs: 21.05.2019)
Czermińska, M.: Autobiograficzny trójkąt. Świadectwo, wyznanie i wyzwanie. Kraków: Universitas 2004. 352 Seiten.
Helbig-Mischewski, B. / Zduniak-Wiktorowicz, M. (Hrsg.) (2019): Migrantenliteratur im Wandel. Junge Prosa mit (nicht nur) polnischen Wurzeln in Deutschland und Europa. Leipzig: Leipziger Universitätsverlag, 2016, 294 Seiten.
Feliszewski, Z. / Blidy, M. (Hrsg.): Fremdheit – Andersheit – Vielheit. Studien zur deutschsprachigen Literatur und Kultur. Berlin, Bern, Bruxelles et al.: Peter Lang, 2019, 257 Seiten.
Freund, W. / Reichwein, M. (Hrsg.): Mein Vater ist der größte Patriot in Deutschland. Interview mit Gary Shteyngart und Lena Gorelik. In: Welt, 21.10.2015, 4-5.
Gosk, H.: Narracje migracyjne w literaturze polskiej XX i XXI wieku, Kraków: Universitas 2012, tom II, 404 Seiten.
Olga Grjasnowa findet das aufgedrückte Label „Migrationsliteratur“ unsäglich. In: Welt, 25.03.2017 https://www.welt.de/newsticker/dpa_nt/infoline_nt/boulevard_nt/article163153046/Olga-Grjasnowa-findet-Label-Migrationsliteratur-unsaeglich.html (Datum des Zugriffs: 21.05.2019).
Hausbacher, E: Poetik der Migration: Transnationale Schreibweisen in der zeitgenössischen russischen Literatur. Tübingen: Stauffenburg 2009. 315 Seiten.
Isterheld, N.: „In der Zugluft Europas“. Zur deutschsprachigen Literatur russischstämmiger AutorInnen. Bamberg: University of Bamberg Press, Band 18, 2017. 488 Seiten.
Hammelehle, S.: Die nationale Frage. „Was ist deutsch?“ Dieter Borchmeyer offenbart ein konservatives Dilemma. In: Literatur. Spiegel, März 2017. Seite 3-5.
Isterheld, N.: Migrationshintergrund als Markenkern: Zu literaturkritischen Wahrnehmungsperspektiven und paratextuellen Inszenierungsformen. In: Dies.: „In der Zugluft Europas“. Zur deutschsprachigen Literatur russischstämmiger AutorInnen. In: Bamberger Studien zur Literatur, Kultur und Medien, Bamberg: University of Bamberg Press, Band 18, 2017, Seite 149-169.
Kaminer, W. Gott verleiht keine Orden. In: Ostseezeitung, 02.03.2017, S. 4.
Kiyak, M.: Migrantenliteratur – Pummelcousine aus dem Osten. In: Kiyaks Theaterkolumne 27. Mai 2016. http://kolumne.gorki.de/kolumne-21/ (Datum des Zugriffs: 21.05.2019).
Kołodziejczyk, D.: W poszukiwaniu migracyjnego pisania. Kosmopolitka pewnego przypadku literackiego na wyspach. In: Teksty Drugie 3(2016), Seite 110-141.
Kryś, M.: Deutschsprachige Autoren mit Migrationshintergrund. Ein Überblick. In: Zbigniew Feliszewski / Monika Blidy (Hrsg.): Fremdheit – Andersheit – Vielheit. Studien zur deutschsprachigen Literatur und Kultur. Berlin, Bern, Bruxelles et al.: Peter Lang, 2019, pp. 173-186.
Schneider, E. / Krautstengel, J.: Im Interview: Katja Petrowskaja. In: - PAROLI - Berlin, 18. März 2007. http://www.paroli-berlin.de/2017/03/18/im-interview-katja-petrowskaja/ (Datum des Zugriffs: 21.05.2019).
Trepte, H.-C.: Verhandlungen von Fremdheit in ausgewählten Werken deutschsprachiger (E)Migrationsliteratur. In: Zbigniew Feliszewski / Monika Blidy (Hrsg.), Fremdheit – Andersheit – Vielheit. Op. cit., 2019, Seite 149-171.
Trepte, H-C.: Zwischen Zentrum und Peripherie. Zu neuen und alten Fragen der (E)Migrationsliteratur, In: Brigitta Helbig-Mischewski, Małgorzata Zduniak-Wiktorowicz (Hrsg.): Migrantenliteratur im Wandel. Junge Prosa mit (nicht nur) polnischen Wurzeln in Deutschland und Europa. Leipzig: Leipziger Universitätsverlag 2016, Seite 31-44.
Zeitschrift für interkulturelle Germanistik, Bielefeld: transcript Verlag, 6. Jahrgang, 2015, Heft 2.