СИНХРОННИЙ ТА ДІАХРОННИЙ АСПЕКТИ МОВНОЇ ЕНАНТІОСЕМІЇ

Анотація

У системі мови феномен протилежності компонентів лексичного значенні в семантичній структурі лексеми відомий в лінгвістиці як енантіосемія. Мета нашої статті – розглянути синхронічний та діахронічний аспекти мовної енантіосемії та представити кореляцію компонентів у лексичному значенні енантіосем у системі англійської мови. Об’єктом дослідження виступають енантіосеми, які в залежності від дискурсу можуть актуалізувати протилежні компоненти значення зареєстровані в їх семантичній структурі. Актуальність дослідження зумовлено необхідністю дослідження системних відношень у сфері енантіосемії.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають праці присвячені різним аспектам енантіосемії, що внесли значний внесок у вивчення явища енантіосемії, яке в лінгвістиці трактується неоднозначно, що зумовлює використання наряду з терміном енантіосемія інших термінів.

Лексичні одиниці у системі мови знаходяться у різноманітних відношеннях (подібності, протилежності тощо). Енантіосемія – складний феномен, який давно виступає об’єктом вивчення лінгвістичної науки, проте до сих пір аналізуються лиш окремі якості енантіосемії і, в основному, на межі з іншими лінгвістичними явищами.

Критичний аналіз основних публікацій щодо статусу енантіосемії у лінгвістиці дозволяють зробити певний висновок щодо її лексикологічного статусу серед інших категорій. Ми пропонуємо розглядати енантіосемію як лексико-семантичну категорію спрямовану не лише на вираження опозиційності компонентів лексичного значення слова та семантичну поляризацію конотативних значень залежно від інтенцій автора та регістру дискурсу, а також як «абсорбування» екстра-семантичних значень в залежності від функціональної семантики енантіосеми.