HASHTAGS AS A SPECIAL TYPE OF THE INTERNET DISCOURSE
Анотація
Інтернет-комунікація та Інтернет-дискурс є предметом вивчення багатьох дисциплін: соціології, психології, менеджменту, риторики, журналістики та деяких інших. Інтернет-дискурс уможливлює миттєву передачу інформації незалежно від відстані та географічного розташування. Величезна віртуальна область Інтернету пропонує користувачеві широкий спектр платформ: медіа, блоги, інформаційні сайти, кіно, література, вікі-проекти, магазини і аукціони, рекламні, платіжні та пошукові системи, електронна пошта, чати, форуми, месенджери, соціальні мережі, радіо, телебачення, інформаційні портали тощо. Інтернет-комунікація характеризується такими особливостями: 1) поліфонія; 2) гіпертекстові та інтерактивні можливості мережі; 3) анонімність і віддаленість. Інтернет-дискурс, як і будь-який інший тип дискурсу, характеризується рядом структурних і лексико-граматичних особливостей. Хештег - це мітка для змісту. Це допомагає іншим користувачам, які цікавляться певною темою, швидко знайти вміст по тій самій темі. Люди використовують хештеги в своїх повідомленнях у Instagram та Twitter, але наразі ще недостатньо знань про їх реальний зміст і для чого вони використовуються. Згідно з його структурою, хэштегом може бути одне слово, абревіатура, винайдена комбінація букв і цифр, або фраза. Якщо це фраза, між словами не може бути пробілів. Всі букви та цифри повинні працювати разом без пробілів у хештезі. Неможливо мати знаки пунктуації або символи у хештезі (окрім символу # на початку). Числа дозволені, але необхідно мати хоча б одну букву з цифрами - хештеги не можуть складатися виключно з чисел. За своїм значенням хештег може бути пов'язаний з великою кількістю різноманітних тем: приватне життя, особистісні особливості, природа, свята, події, діяльність, емоції, подорожі та багато інших.
Посилання
Arnold, I.V. (1991). Osnovyi nauchnyih issledovaniy v lingvistike [Основы научных исследований в лингвистике]. Moscow: Vysshaya shkola.
Barthes, R. (1975) ‘An Introduction to the Structural Analysis of Narrative’, New Literary History, 6(2), pp. 237–272.
Brown, G.,Yule G. (1993). Discourse Analysis. Cambridge University Press.
Crystal, D. (2001). Language and the Internet. Cambridge University Press.
Dudoladova, O. V. (2008). Internet-dyskurs jak osoblyvyj typ dyskursu, Visnyk Kharkivs’kogo nacional’nogo universytetu im.V. N. Karazina. [Internet Discourse as a Specific Type of Discourse, The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University]. Kharkov, pp. 74–78.
Galichkina, E. N. (2011). Specifika komp'juternogo diskursa na anglijskom i russkom jazykakh (na materiale zhanra komp'juternykh konferencij): diss. … kand. filol. nauk. [Specifics of the Computer Discourse in English and Russian (Case Study of Computer Conference Genre), PhD Thesis], Astrakhan’.
Goroshko, Ye.I. (2009). K utochneniyu ponyatiya «Kompyuterno-oposredovannaya kommunikatsiya»: problemyi terminovedeniya [Образовательные технологии и общество]. Kazan’, Vol. 12. № 2, pp. 445 –454.
Karasik, V.I. (2002). Yazyk social'nogo statusa [Язык социального статуса]. Moscow: Gnozis.
Karpa, I. B. (2010). Funkcional'ni ta pragmatychni kharakterystyky interaktyvnoi' virtual'noi' komunikacii' (na materiali informacijno-dovidkovogo servisu Yahoo! Answers): avtoref. dys. … kand. filol. nauk [Functional and Pragmatic Characteristics of Interactive Virtual Communication. (Case Study of Reference Service Yahoo! Answers), Author’s thesis]. Kherson.
Kondrashov, P. E. (2004). Kompyuternyiy diskurs: sotsiolingvisticheskiy aspekt: disc. … k. filol. n. [Компьютерный дискурс: социолингвистический аспект: дисc. … к. филол. н.]. Kyiv.
Selivanova, O. O. (2011). Foundations of Language Communication Theory, Cherkasy: Chabenko Press.
Sériot, Patrick (1985). Analyse du discours politique soviétique. Paris: IMSECO.
Thimbleby, H (1996), Internet, Discourse and Interaction Potential. APCHI’96, pp3-18, Singapore.
Vodak, R. (1997). Yazyik. Diskurs. Politika [Язык. Дискурс. Политика]. Volgograd: Peremena.
