АНГЛОМОВНІ ТЕКСТИ З ЕЛЕМЕНТАМИ ПРИТЧЕВОСТІ (XIII-ХІV СТ.): СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД

Анотація

У науковій статті наводяться перші результати дослідження англомовної притчі у діахронічному аспекті з синергетичної точки зору. Дослідження розпочато з епохи Середньовіччя, проілюстровано і проаналізовано перші англомовні тексти з елементами притчевості, які датуються XIII-ХІV ст. Наукова розвідка спирається на історичні події,  конкретних письменників та їх індивідуальний стиль, під впливом яких відбувався розвиток притчі у самостійний тип тексту та дискурсу. Визначено, що у цей період складно виокремити англомовну притчу в окремий жанр літератури того часу, проте автентична англомовна притча впевнено функціонувала як метатекст у великих текстах епохи Середньовіччя. Спостерігалося декілька притчевих контекстів в одному тексті. У статті унаочнюються результати дослідження і наводяться приклади текстів певної епохи. Виокремлено загальні стилістичні та синергетичні характеристики досліджених текстів і представлено їх класифікацію за тематичним групами: засудження негативних людських рис, відносини Бога і людства, розтлумачення духовної істини і моральних цінностей. З синергетичної точки зору, тематичні групи є тематичними атракторами, які сприяють розвитку й існуванню зі своїм функціоналом метатекстам з елементами притчевості. Дослідження англомовних текстів з елементами притчевості дозволило ідентифікувати низку стильових прийомів і стильових рис. Відзначено, що прозова та віршована форма, а також риторичний та логіко-експресивний стиль є стильовими атракторами притчі епохи Середньовіччя. Результати наукової праці визначають широкі перспективи подальшого дослідження, зокрема дослідження англомовної притчі в діахронії с позиції синергетики, аналіз та порівняння текстів наступних століть з систематизацією їх загальних та специфічних рис