FORMAL AND FUNCTIONAL PECULIARITIES OF THE INTERRUPTION-REPAIRS IN SPEECH INTERACTION

Анотація

У статті досліджено явище перебивання як репаратури в сучасному англомовному діалогічному дискурсі. Досліджено перебивання-репаратури з точки зору їхніх формальних та функціональних характеристик. Представлено комплексну методологію дослідження, що складається з методу інтерпретації тексту, методів дедукції та синтезу, контекстуального, прагмалінгвістичного і функціонального методів, семантичного методу, спрямованого на вивчення мовленнєвої реалізації перебивання-репаратури певними вербальними засобами. Було зазначено, що перебивання-репаратури можуть мати різноманітні форми: виправлення, повторення (повні або часткові), що-запити, перефрази, питання-перепити, явне визнання нерозуміння, прохання підтвердити правильність бачення ситуації, гіпотези або переконання. Запропоновано основні види перебивань-репаратур в залежності від їхніх функціональних особливостей: корекція / виправлення, прохання прояснення, пояснення та доповнення / деталізація відповідно до потреб комуніканта, який перебиває свого партнера. Отримані результати показують, що основна модель перебивання-репаратури може бути зображена наступним чином: виникнення необхідності репаратури – репаратура – реакція на репаратуру. Згідно з результатами дослідження, перебивання-репаратури посилюються феноменом другої репліки, що відображає реакцію адресата мовлення та передає семантику згоди, заперечення, припущення, розкриття, спростування, обґрунтування або відмови. Проведені дослідження допомагають встановити, що перебивання-репаратура допомагає подолати комунікативні невдачі та когнітивний дисонанс, що є ключем до продуктивної й успішної комунікативної взаємодії. Перспективи дослідження полягають у подальшому дослідженні вікових характеристик, невербальних засобів перебивання, а також стратегійі тактик, які застосовуються при реагуванні на перебивання мовлення, що дозволить детальніше вивчити фактор адресата.