Одеський лінгвістичний вісник

Вербальна репрезентація незрячих людей в англомовному дискурсі новин: конструкційний аспект

Ірина Валеріївна Данильченко — 2020-02-19

Статтю присвячено вивченню вербальної репрезентації незрячих людей в англомовному дискурсі новин у конструкційному аспекті. Пропоноване дослідження визначає конструкції на позначення незрячих людей як сполуки з двох чи більше слів, що іменують осіб зі зниженою здатністю бачити, різні форми незрячості й порушення зору та ситуації, в яких задіяні осліплі. Результати доводять, що в новинних текстах бі-бі-сі аналізовані конструкції вживаються у безпосередній, модифікованій та розширеній формі. Безпосередні конструкції ідентифікують незрячих людей як учасників подій у новинах, диференціюють їх від зрячих та тих, що частково бачать, і описують їхні постійні, надситуативні, ознаки. Названі конструкції вживаються здебільшого у фіксованій формі і включають сполучення слів з опорами-іменниками impairment, sight / vision, diagnose, condition та прикметником blind. Модифіковані конструкції, збагачені одним чи двома словами, подають додаткову інформацію про ступінь втрати зору та різновиди зорових порушень. Компоненти, що модифікують конструкцію, можуть розширяти значення безпосередніх конструкцій за рахунок додаткової інформації, або звужувати їхню семантику, уточнюючи окремі деталі зображеної ситуації та обмеживши використання цих конструкцій певними контекстами. Розширені конструкції, утворені шляхом поєднання двох безпосередніх чи модифікованих, репрезентують узагальнені моделі ситуацій у новинних текстах у внутрішній та зовнішній перспективах. У першому випадку вони описують внутрішні стани незрячих людей, їхні здібності, відчуття, дії та досвід; у другому – позначають відносини між різними учасниками подій: сліпими, зрячими та тими, що частково бачать. Розширені конструкції на позначення внутрішньої перспективи зображують порушення зору на одне око чи обидва; вказують вік незрячої людини, якість життя сліпих людей та їхню пристосованість до різних обставин. Конструкції, задіяні для зображення ситуацій у зовнішній перспективі, позначають низькі очікування стосовно того, що незрячі люди можуть робити та проблеми, з якими вони стикаються.

КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ У ДОСЛІДЖЕННІ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ СУЧАСНОЇ ПОЛІНАЦІОНАЛЬНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Ольга Валеріївна Домніч — 2020-02-19

Дослідження у сфері критичного аналізу дискурсу провадяться досить широко. Політична ситуація у світі й наявність значної кількості громадських та політичних організацій вимагають наукових пошуків у контексті аналізу різних видів соціально-політичного дискурсу (публічний та публіцистичний), що функціонують у системі сучасної полінаціональної англійської мови. Критичний дискурс-аналіз незамінний і суттєво важливий, коли його предметом стають домінування влади або суспільства, відносини між етнічними, національними, політичними, релігійними, культурними й іншими групами та спільнотами. Потенційна сфера застосування цього підходу – все, що має стосунок до аналізу соціальної влади, тобто дослідження мови та мовлення в політичних структурах, соціальних організаціях, засобах масової інформації, газетній та журнальній публіцистиці тощо. Контекстуальне значення та інтертекстуальність критичного дискурс-аналізу зумовлені вичерпною інформацією про історичні й соціальні умови, які розкривають актуальні проблеми соціуму, соціопсихологічні, когнітивні та лінгвістичні модифікації в національно-лінгвокультурній спільноті, що, безперечно, необхідно при вивченні соціально-політичного (а саме публічного та публіцистичного) дискурсу, що функціонує в системі сучасної полінаціональної англійської мови.

Здійснення критичного дискурс-аналізу репрезентовано міждисциплінарною інтеграцією різних теорій усередині одного соціально-когнітивно-дискурсивного дослідження. Враховуючи різні підходи до критичного дискурс-аналізу, а також його цілі й завдання, фактичний матеріал власного дослідження, зазначимо, що підходи Нормана Феркло та Рут Водак до аналізу інституційного дискурсу є найбільш релевантними для вивчення кореляції функціонування полінаціональної англійської мови та соціальних модифікацій у мультинаціональній лінгвокультурній спільноті загалом.

Іншомовні включення в творах Ернеста Хемінгуея: авторська інтерпретація

Альбіна Павлівна Ладиненко — 2020-02-19

Статтю присвячено дослідженню різновидів авторської інтерпретації іншомовних включень в текстах англійської художньої літератури, написаних Ернестом Хемінгуеєм. Авторська інтерпретація говорить про те, що інтерпретацію робить безпосередньо автор тексту. У статті докладно описані різні методи та прийоми такого типу інтерпретації та кожний приклад супроводжуюється відповідними ілюстраціями з наступних романів “Fiesta, and the Sun Also Rises”, “For Whom the Bell Tons”, “The Undefeated”. Детально описані авторські методи інкорпорації семантичних еквівалентів іншомовних включень. У деталях аналізуються такі способи авторської інтерпретації, як 1) міжмовна синонімія (у мікро-, мезо- та макро контексті) та 2) експлікації (детальний опис) мовою читача.

Міжмовна синонімія передбачає переклад слова або цілого сегмента іноземного включення на мову читача за допомогою відповідних елементів, які мають дуже близьке значення до оригіналу. Включення іноземних елементів може займати попереднє позиціонування та постпозицію стосовно пояснювального контексту. З точки зору збереження читацького інтересу пояснення в постпозиції має сильнішу позицію. Крім того, пояснення у постпозиції можна знайти в текстах Е. Хемінгуея. Це означає, що експлікація значно віддалена від іншомовного включення. Це активізує творчі здібності читача, змушуючи його будувати відповідні здогадки та припущення.

Іншим способом інтерпретації, яким користується автор, є авторські пояснення (описи), що нагадують енциклопедичні посилання. Вони часто з’являється в тих випадках, коли необхідно пояснити якусь історичну реальність національного чи етнічного характеру.

Аналіз творів Ернеста Хемінгуея показав, що автор часто інтегрує переклад іншомовних слів у основну частину тексту як гармонійні елементи повсякденного спілкування.

Стратегії ввічливості в інтерв'ю з Мішель Обамою

Anna Jurčenko — 2020-02-19

Метою цієї праці є вивчення стратегій позитивної та негативної ввічливості, а також дотримання цих стратегій в інтерв'ю Мішель Обамою. Це порівняння використання стратегій позитивної та негативної ввічливості за допомогою інтерв'юерів та респондентів за допомогою розмовного аналізу, співвіднесення вибору стратегії з бажаним ефектом, якого учасники інтерв'ю планували досягти. Огляд кількох концепцій, таких як соціальне обличчя, загроза соціальному обличчю та види ввічливості, які були представлені. Емпіричні дослідження показали, що стратегії позитивної ввічливості застосовуються частіше ніж стратегії негативної ввічливості як інтерв'юерами, так і опитанними. Можемо констатувати, що метою співбесідників було створення доброзичливої атмосфери, але це робилося для досягнення різних цілей. Інтерв'юери використовували позитивну ввічливість, щоб зробити інтерв'ю більш успішним та жвавим, щоб будь-яка людина відчувала себе комфортно та відкрито, створювали дружню атмосферу. Так чи інакше, вибір Мішель Обами стратегії позитивної ввічливості можливо також пояснити бажанням створити позитивний і дружній імідж, який має вплив на аудиторію, як потенційних виборців. Вважається, що вибір стратегії служить для посилення інтересу і співчуття слухачам, а також з метою об’єднання. Стаття підкреслює соціолінгвістичну силу мови, виділяючи роль, яку вона відіграє у політиці для створення доброзичливого іміджу, який би позитивно вплинув на сприйняття аудиторії, тим самим допомагаючи розкрити «приховану» інформацію, яка впливає на наш розум та думки.

Структурно-семантичні і статистичні характеристики трикомпонентних атрибутивних конструкцій в текстах офіційно-ділового дискурсу

Людмила Юхимівна Цапенко — 2020-02-19

У статті розглянуто трикомпонентні атрибутивні конструкції (TКAК), які функціонують в текстах офіційно-ділового дискурсу. Чотири жанри дискурсу були взяті як матеріал: «Листування Британської ради», тексти, включені до листування Британської ради з викладачами університетів зарубіжних країн; юридичні документи Адміністративного трибуналу Міжнародної організації праці (МОП); тексти інструкцій з експлуатації автомобілів Toyota; тексти, що містять формули винаходів з фізики та радіоелектроніки, витягнуті з ліцензованих джерел. Їх умовно можна назвати “гуманітарними” (офіційна кореспонденція, юридичні документи), вони близькі до розмовної мови та “технічними” (інструкції з експлуатації автомобілів, формули винаходів (ліцензії), які відповідно відображають письмову мову. Цей вибір дозволив визначити диференціальні та інтегральні ознаки аналізованих TКAК як в межах кожної із згаданих пар, так і між ними. Загальний обсяг текстових корпусів становив 200 тис. слововживань, тому тексти кожного жанру включають текстові корпуси в 50 тис. слововживань. Мета статті – описати і провести порівняльний аналіз їх структурних, семантичних та статистичних характеристик. Результати продемонстрували, що трикомпонентні атрибутивні конструкції у всіх чотирьох жанрах офіційного дискурсу характеризуються великою різноманітністю моделей. Найбільше різноманіття моделей TКAК спостерігається у жанрах формул винаходів (ліцензій) – 23 моделі; 19 різних типів моделей TКAК перебувають в офіційному листуванні; у жанрі інструкції з експлуатації автомобілів представлено 16 різних типів; жанр юридичних документів має 14 типів моделей. У двох так званих «гуманітарних» жанрах спостерігається часткова незбіжність використання моделей. У жанрах інструкцій з експлуатації автомобілів та формул винаходів (патентів) спостерігалося більше збігів. Найчастіша модель у всіх жанрах – SSS (іменник + іменник + іменник). Крім того, ця модель має найбільш широку смислову структуру порівняно з іншими, що мали місце в аналізованих текстових корпусах.

ПРЯМА ТА ОПОСЕРЕДКОВАНА АКТУАЛІЗАЦІЯ АРХІСЕМИ ‘НАСЕЛЕНИЙ ПУНКТ’ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ: ЗІСТАВНИЙ АСПЕКТ

Оксана Олександрівна Кодубовська — 2020-02-19

Статтю присвячено зіставному аналізу прямої та опосередкованої актуалізації архісеми ‘населений пункт’ в англійській та українській мовах. Системна організація лексики робить можливим її опис, створення класифікації та виокремлення відносин між окремими одиницями. Залучення терміну лексико-семантична група, що об’єднує слова завдяки ядерному елементу їхньої семної структури, архісемі, уможливлює вивчення лексики на позначення населеного пункту. Метою статті є виявлення ізоморфних та аломорфних рис актуалізації архісеми ‘населений пункт’ в англійській та українській мовах. В ході дослідження до лексико-семантичної групи населений пункт відносимо угрупування іменників, які актуалізують архісему ‘населений пункт’ прямо або опосередковано у своїй семній структурі. Пряма актуалізація в англійській та українській мові відбувається за рахунок використання в словникових дефініціях лексичних одиниць inhabited (populated / settled) place (area) та населений пункт. Опосередкована актуалізація архісеми має місце, якщо апелятиви визначаються в словникових дефініціях за допомогою інших лексем на позначення населеного пункту. Результати дослідження демонструють наявність як ізоморфних, так і аломорфних рис у значенні зіставлюваної лексики в англійській та українській мовах.

ЛІНГВОДИСКУРСИВНІ КОНТРАСТИ ПОЛІТИЧНОГО КРИТИСАЙЗИНГУ (НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКА ПАРАЛЕЛЬ)

Ольга Варецька — 2020-02-19

Статтю присвячено визначенню дискурсивних стратегій критики в політичному дискурсі Німеччини й України у контрастивному аспекті. Провідними ознаками політичної критики є оцінність, агональність, агресивність та персуазивність. Об’єктом дослідження є сучасний політичний дискурс Німеччини й України. Предметом аналізу обрано лінгводискурсивні засоби політичного критисайзингу в межах німецько-української паралелі. У статті визначено лінгводискурсивні контрасти політичної критики в сучасному політичному дискурсі Німеччини й України. Для досягнення поставленої мети проаналізовано передумови дослідження щодо видів, форм та функцій критики в публічному політичному дискурсі; розроблено гіпотезу, мовний матеріал та етапи двобічного зіставного аналізу через tertium comparationis, основою якого є ідеалізоване позамовне поняття "політична критика"; виокремлено концептуальні розбіжності поняття "політична критика" в німецькій та українській мовах; визначено лінгводискурсивні контрасти політичного критисайзингу в умовах німецько-українського зіставлення. Політична критика є важливою складовою публічного спілкування, яке в Німеччині і Україні має свої лінгвокультурні традиції і залежить від ментально-культурних особливостей політиків, мотиваційних настанов критичної риторики, приналежності до однієї із сторін в опозитивних дискурсах "свій/чужий", "опозиція/влада ", "новий/старий", "підлеглий/лідер", а також особистісної риторичної компетенції мовця, ступеня елоквентності його/її промови та ін.

Ідеальні типи у лінгвістиці: нові підходи у дослідженні концепції харизми в політичному дискурсі

Наталія Володимирівна Петлюченко — 2020-02-19

Феномен харизми є популярним об’єктом гуманітарних досліджень протягом останніх сотень років і породжує численні суперечки про його природу та форми серед соціологів, політологів, психологів, філософів, богословів, антропологів та лінгвістів. У статті представлено аналіз лінгводискурсивних корелятів харизми німецьких, американських та українських політичних лідерів та запропоновано нову лінгводискурсивну модель для визначення майбутніх харизматичних лідерів в ініціативі знизу (Grassroots) . Дискурсивний опис харизматичних лідерів та виявлення їх контрастних рис ґрунтується на біологічних, соціальних, психологічних та лінгвістичних чинниках, що формують їхні харизматичні дискурс-портрети. Вирішальне значення в цьому контексті має риторика публічної особистості, виразна бойова позиція, голосові та мімічні характеристики, які надалі сприймаються та приписуються її носіям як харизма. Для харизматичних політиків завжди були характерні гострі заяви, категоричні погляди та мобілізуючи промови. У статті розглянуто витоки теорії німецького соціолога Макса Вебера про харизматичне лідерство, хронологію походження та розвиток концепту "харизма" за період з 1910 р. по теперішній час, запропоновано методологію визначення майбутнього харизматика, визначено специфіку історичного табу на харизму в соціально-політичному дискурсі Німеччини та прагнення сучасного німецького суспільства до пошуків нового харизматика, проаналізовано формування ідеально-типового конструкту "харизматик" в різних політичних дискурсах з урахуванням кризових та посткризових періодів у розвитку країни (Німеччини, України, США) у контрастивній перспективі

РИТОРИЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ

Ірина Анатоліївна Черняєва — 2020-02-19

Статтю присвячено дослідженню понять: "риторичні засоби виразності", "політичний дискурс", дослідженню особливостей сучасного німецького і українського політичного дискурсу, і перш за все дослідженню новорічних звернень політичних лідерів-жінок ФРН та України (Ангели Меркель та Юлії Тимошенко) та їхній порівняльній характеристиці.

В статті було надано оцінку комунікативній ситуації, презентації промов оратором, його поведінку. Були розглянуті стратегії і тактики мовного впливу, а також було оцінено вживання риторичних засобів виразності. Необхідно зауважити, що для проведення повноцінного, якісного риторичного аналізу потрібно мати уявлення не тільки про компоненти публічної промови (комунікативної ситуації), а й про арсенал засобів, якими володіє ритор для досягнення своїх цілей (мовні риторичні засоби - тропи, система засобів аргументації, засоби діалогізації мови та інші засоби мовного впливу).

У проведеному порівняльному аналізі новорічних виступів політичних лідерів - жінок ФРН і України були розглянуті: комунікативна ситуація (місце, умови проголошення промови), презентація промови оратором, (жестикуляція, міміка, правильність і виразність мови), мовні стратегії і тактики мовного впливу, а також сам риторичний артефакт, а саме його структура, тематичне розмаїття та вжиті засоби мовної виразності.

В статті було визначено ключову роль політичного дискурсу в формуванні суспільної свідомості.

За результатами порівняльного аналізу можемо зробити висновок, що як в Україні, так і в Німеччині помітну роль у політичній та медіа сфері грає новорічне звернення глави держави та політичних лідерів, яке цілком можна виділити як окремий жанр мови. Воно має свою комунікативну мету, автора, адресата і своєрідну формальну організацію.